МОРЯ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до моряк. Я пройдусь бочком, Притупну зненацька, Ех, яблучко, Пісенька моряцька (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 96); Безліч різних приповідок ходило про них по Чорномор’ю, звеселяючи моряцькі компанії (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 150);
// Признач. для моряків. Він був у старому моряцькому одязі (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 104); Моряцький картуз;
// Власт. морякам. І ось вже трапом з моряцькою спритністю легко збігає Бутаков, а за ним — штурман Поспєлов (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 285).
МОРЯЦЬКИЙ
Тлумачення слова