МО́РФІЙ, ю, чол. Те саме, що морфін. Тепер моя нога в «нормальному» стані, т. є. болить, але честь знає, спати дає без морфію (Леся Українка, V, 1956, 187); — Я дав їй морфію, і вона спить, — промовив лікар і вийшов з кімнати (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 251).
МОРФІЙ
Тлумачення слова