МОРЕПЛА́ВНИЙ, а, е. Стос. до мореплавання, пов’язаний з ним. Мореплавна наука;
// Здатний плавати та зберігати маневреність у будь-яку погоду. Всі катери, які побудовані за принципом глісування, мають одну велику хибу — вони недостатньо мореплавні (Наука і життя, 11, 1962, 36);
// Признач. для мореплавання. Турки та звільнені бранці котили діжки хліба і соломахи, солонини і здобичі, тягли лантухи, тюки й різне мореплавне приладдя (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 184); Мореплавна карта.
МОРЕПЛАВНИЙ
Тлумачення слова