МОРЕПЛА́ВЕЦЬ, вця, чол. Той, хто подорожує по морях. Він схожий був на мореплавця, який по довгій плавбі ступив на землю (Яків Качура, I, 1958, 513); * У порівняннях. Цього ж ранку бійці Сагайди, видершись на останній хребет, полегшено зітхнули, як мореплавці, що, після далеких мандрів, нарешті побачили довгождану землю (Олесь Гончар, III, 1959, 127).
МОРЕПЛАВЕЦЬ
Тлумачення слова