МО́РЕНЬКО, а, сер., нар.-поет. Пестл. до море. З неба темного невпинно Ллється дощ без краю, — Певне, нічка затопити Моренько бажає (Леся Українка, IV, 1954, 96); Цвіту моренько пахуче Відусюди обійма (Павло Грабовський, I, 1959, 164).
МОРЕНЬКО
Тлумачення слова