МОР, у, чол. Пошесна смерть; пошесть. Мор, голод і війна — то страшні людоїди (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 159); За батьком пішли всі — мати, сестра, два брати. Всі вони померли, коли після лютої зими закотився до Остра мор (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 70).
МОР
Тлумачення слова