МОНТЕ́Р, а, чол.
1. Кваліфікований робітник, що займається електромонтажем і лагодженням електричного обладнання. Був [Іван] монтером на смоковій машині, яка виливала з шахти воду (Юрій Яновський, II, 1958, 369); Слідом ішли монтери з сільелектро, закручували білі чашечки ізоляторів (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 425).
2. Те саме, що монтажник.