МОНТА́ЖНИК, а, чол. Фахівець із монтажу (у 1 знач.). [Шметелюк:] Чайченко писатиме книгу про монтажників турбін (Іван Микитенко, I, 1957, 203); Ріс новий будинок..: вже перший поверх перекритий, вже по ньому бігають монтажники (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 195).
МОНТАЖНИК
Тлумачення слова