МОНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до монолог. Лексика в драматичному творі буває де в чому відмінна, неоднакова в діалогах дійових осіб і в монологічних партіях (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 350);
// Який має форму монологу. Монологічна мова.
МОНОЛОГІЧНИЙ
Тлумачення слова