МОНОКУЛЬТУ́РА, и, жін.
1. Вирощування на одному полі протягом кількох років однієї сільськогосподарської культури. Дехто вважає, що спеціалізація [сільськогосподарського виробництва] потребує монокультури або розведення лише одного виду тварин. Це, звичайно, неправильно (Колгоспник України, 2, 1961, 7).
2. Єдина сільськогосподарська культура, яку сіють, вирощують у певній країні або в якомусь районі.