МОНІ́ЗМ, у, чол. Філософське вчення, що визнає першопричиною буття (всесвіту) одну основу — матерію (матеріалістичний монізм) або дух (ідеалістичний монізм); протилежне дуалізм. Матеріалістичний монізм Спінози в тому й полягає, що він за основу всього існуючого бере матеріальну субстанцію — природу (Наука і життя, 4, 1958, 42).
МОНІЗМ
Тлумачення слова