МОНГОЛИ

МОНГО́ЛИ, ів, мн. (одн. монгол, а, чол.; монголка, и, жін.). Народ, який становить основне населення Монгольської Народної Республіки та Внутрішньої Монголії (автономного району КНР). В історичній повісті «Захар Беркут», з часів нападу монголів на Карпатську Русь в 1241 році, його [І. Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого, егоїстичного боярства.. з нижчим, біднішим класом народу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 39); Монголи жили в степах Центральної Азії (Історія СРСР, I, 1956, 72).