МОНГО́ЛЬСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до монголи і Монголія. — Тепер твій Данило щез десь, і, хто знає, може, незадовго його побачите в таборі монгольського хана (Іван Франко, VI, 1951, 51); Монгольська Народна Республіка;
// Власт. монголам; такий, як у монголів. Потім вони стояли перед предавнім степовим маяком — кам’яною масивною бабою з гострим монгольським прорізом очей (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 126); Монгольський ніс.
2. Уживається в складі деяких ботанічних і зоологічних назв. — Беру монгольський бобівник і схрещую з американським мигдалем (Олександр Довженко, I, 1958, 415).