МОНАСТИ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до монастир; належний йому. Перед товстим монастирським муром крутий берег увесь поріс бур’яном (Олександр Довженко, I, 1958, 243); Монастирська земля;
// Власт. монастиреві. Нове життє [життя] розвернулося тепер перед ним, з подобою монастирської строгості (Іван Франко, II, 1950, 142); Монастирське життя.
МОНАСТИРСЬКИЙ
Тлумачення слова