МОНА́ДА, и, жін.
1. У старогрецькій математиці — назва одиниці.
2. У стародавніх філософів (піфагорійців) — одиничність як один із принципів буття.
3. В ідеалістичній філософії Лейбніца — одна з непротяжних, неподільних духовних сутностей, що нібито лежить в основі буття. Мудрець.. толковав [пояснював] якихсь монадів [монад] І думав, відкіль взявся світ (Іван Котляревський, II, 1952, 143).