МОЛИ́ТВЕНИК, а, чол.
1. Те саме, що молитовник. Чимчикевич узяв старий молитвеник в дерев’яній, полотном обшитій оправі (Іван Франко, II, 1950, 195).
2. заст. Той, хто старанно молиться богу за себе і за інших.
МОЛИТВЕНИК
Тлумачення слова
МОЛИ́ТВЕНИК, а, чол.
1. Те саме, що молитовник. Чимчикевич узяв старий молитвеник в дерев’яній, полотном обшитій оправі (Іван Франко, II, 1950, 195).
2. заст. Той, хто старанно молиться богу за себе і за інших.