МОЛОТОБО́ЄЦЬ, бійця, чол. Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху. Згодом, вбившись у силу, я став у батька за молотобійця (Минуле українського театру, 1953, 10); Край села на горбику батькова кузня.. Гупає молотом Ларивон — надійний батьків молотобоєць (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 16).
МОЛОТОБОЄЦЬ
Тлумачення слова