МОЛОДНЯ́К, а, чол.
1. Молоді тварини. Тварини потомилися — посувались повільніше. Особливо молодняк увесь час відставав, і його доводилось підганяти (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 21); Тепер у нас [на птахофермі] вирощується 75 000 голів молодняка птиці (Радянська Україна, 28.VIII 1959, 2).
2. Молоді дерева, пагони. Яблуні й черешні росли й посихали, пускали молодняки, як хотіли, між густими бур’янами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 410); Берези білі Зросли, стоять високі та зміцнілі, І молодняк долину обгорта (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 81); Скоро й сіяти почнемо. В саду молодняк будемо підсаджувати з дядьком Гаврилом (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 23).
3. розм. Молоді люди; молодь. Увіходити в розмову з таким досвідченим супротивником їм, по всьому видно — молодняку першого гуляння, було трохи боязно (Степан Васильченко, II, 1959, 47); Я такий чоловік, та й бригада вся теж, хоч і молодняк.., а задніх не пасемо (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 18).