МОЛОДЕ́ЦТВО, а, сер.
1. Нестримна сміливість, хоробрість, завзяття. Добре було Денисові.. без Василя; а той би його заткнув за пояс чи у танцях, чи так у речах або в молодецтві (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 31); З Буймира котили колесо.., і Остап тут не раз показав свою силу, молодецтво, завзяття.. Сім верстов. Теж треба мати силу (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 313); Їх [запоріжців] богатирське молодецтво відбилося і в прізвиськах — Підопригора, Двигун, Жила, Бухало (Наука і життя, 12, 1965, 28).
2. Молодість, стан юнацтва. Молоде, палке кохання Молодечо В тих піснях одно жило… Так загасли почування, Молодецтво одійшло (Павло Грабовський, I, 1959, 198).