МОЛОДЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до молодець 1, 2. Заздрівши дівчат, потягнули [парубки] за ними, щоб так стіною на них і наперти.. Звісно, молодецьке, парубоцьке діло! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 19);
// Власт. молодцеві. Червоне Свиридове обличчя грало здоров’ям, усміхалося; широкі плечі, молодецька постать доводили про його міць та силу (Панас Мирний, III, 1954, 236); Його кремезна постава, тверда хода, гостре око та рум’янець на трохи блідих щоках надавали йому молодецького вигляду (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 42).
МОЛОДЕЦЬКИЙ
Тлумачення слова