МОЛОДЦЮВА́ТО, рідко. Присл. до молодцюватий. Бригадир.. виглядав справді молодцювато (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 331); Біля сільради Венедикт Валентинович молодцювато скочив з велосипеда (Олесь Донченко, VI, 1957, 54).
МОЛОДЦЮВАТО
Тлумачення слова