МОЛОДЦЯ́, присудк. сл., розм. Те саме, що молодець 3. — Комсомольці.. просять дозволу перевірити рудоуправу… — Здорово! — промурмотів Титан. — Їй-бо, молодця! Це все Чемерис їх накручує (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 326); Село в захопленні.. гулом ревло: — Молодця, Казанок! От тобі й «сірячок-мужичок!» (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 44).
МОЛОДЦЯ
Тлумачення слова