МОЛО́ЧНИК, а, чол.
1. Посудина, у якій подають до столу молоко або вершки. Потім вона вернулась, взяла в одну руку маслянку з маслом, в другу молочник з молоком (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 59); Входить Сусляєв з підносом, на якому дві склянки чаю, молочник, булочки і масло (Іван Кочерга, II, 1956, 225).
2. Те саме, що молочар 2. — Тихо, Мері!.. Може, молочник то, може, поштар (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 34).