МОЛЬБЕ́РТ, а, чол. Підставка, на якій художник установлює підрамник із полотном, картон і т. ін. для малювання. Стоїть дівчина, схилившись на цябрину, як над мольбертом замислений маляр (Степан Васильченко, I, 1959, 274); Аполлон справді сидів за мольбертом у майстерні, старанно щось вимальовуючи (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 89).
МОЛЬБЕРТ
Тлумачення слова