МОКРЕ́ЧА, і, жін., розм. Те саме, що. мокрінь. Текля ходила між хлібами, причорніли деякі колоски, жито спрівало від мокречі (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 151);
// у знач. присудк. сл. Мокротеча, сльота. Сьогодні надворі мокреча.
МОКРЕЧА
Тлумачення слова