МО́ЙРА, и, жін.
1. У старогрецькій міфології — богиня долі. Сонце, місяць, зорі, то світачі в великім храмі Мойри, боги й богині тільки слуги в храмі (Леся Українка, II, 1951, 274).
2. перен. Доля. [Любов:] Нащо мені перебили се щастя …Ах, що я дурницю говорю? Хіба се можна перебити чи одвернути? Се фатум, се мойра! (Леся Українка, II, 1951, 70).