МОГОРИЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм. Ставити кому-небудь могорич. Охоче співали [діди-пасічники] нам силу пісень, іноді і зовсім-таки без чарки, а декотрих треба було могоричити (Збірник про Кропивницького, 1955, 58); Нехай усі знають, що Перегуда вже не ходить по хатах на чарку. І не базікають, що могоричить виборців і голоси собі збирає… (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 266).
МОГОРИЧИТИ
Тлумачення слова