МОГОРИ́ЧНИЙ, а, е, розм. Стос. до могоричу. В ділах «могоричних» Він дуже практичний, Безсовісний вкрай, Саливон Могоричний (Степан Олійник, Вибр., 1959, 279);
// Який любить брати могоричі. Ох, який ти могоричний! (Словник Грінченка).
МОГОРИЧНИЙ
Тлумачення слова