МО́ДНИК, а, чол., розм. Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт. Командир полку.. органічно не терпів «модників» (Олесь Гончар, I, 1954, 67);
// Той, хто першим вводить щось у моду. Історія донесла до нас імена багатьох модників: принц Уельський, імператор Франц-Йосиф — автор манжет на брюках, генерал Галіфе — винахідник однойменних штанів… (Наука і життя, 3, 1967, 52);
// Той, хто користується певний час загальним визнанням. — Я не збираюсь брати під захист літературних модників — це мете лики-одноденки (Літературна Україна, 20.XII 1968, 2).
МОДНИК
Тлумачення слова