МОДНО. Присл. до модний 1,4. Половинчик мав приємну зовнішність, просто чарував вороним, модно стриженим вусом, солідною поставою (Іван Ле, В снопі.., 1960, 97); Входить Оля. Одягнена модно, але не крикливо (Олександр Підсуха, Жарти.., 1968, 24);
// у знач. присудк. сл. Прийнято, заведено. — Так… Мітингуй, значить.. Це тепер модно (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 174); Олесь Васильович згадав, як дуже давно, коли модно було фантазувати.., він вигадав повість про війну світів (Олесь Донченко, VI, 1957, 629).
МОДНО
Тлумачення слова