МОЦУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм.
1. З великим зусиллям робити щось; силкуватися. Дивиться [Олекса], як то хлопці моцуються коло смереки, а вона стоїть (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 375); Чоловік моцувався з вантажем.
2. Боротися, мірятися силою. Він [Юра] вився, як в’юн по горі, завертаючи хмару, моцувався із нею (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 341).