МНО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех.
1. Виконувати множення. Потім друзі множать 21 на 12 (Олесь Донченко, VI, 1957, 492).
2. Збільшувати що-небудь кількісно. Пошли Вам щасна доля вік довгий.., щоб Ви і надалі змогли працювати на нашій рідній ниві, множити і засівати те добре насіння (Панас Мирний, V, 1955, 378); — Оце вона [надія] і є та сила, Серьожко, що множить і наші з тобою сили! (Олесь Гончар, IV, 1960, 76).