МНОЖИНА́, и, жін. Форма числа, співвідносна з одниною, яка вживається тоді, коли мова йде про два предмети або більше. Іменник «овцы» в множині родового відмінка він провідміняв «овцев», плутав суфікси (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 55).
МНОЖИНА
Тлумачення слова