МНО́ГИЙ, а, е, заст. Численний. Веде [Галес] орду велику, многу Рутульцеві на підпомогу (Іван Котляревський, I, 1952, 196); Дізнала Галя теж усякі різні й многі тривоги та радощі (Марко Вовчок, I, 1955, 320); У нас, бачте, сидить у многих головах ідея про «дві правди» (Леся Українка, V, 1956, 142); Через многі літа набралася річка такої силенної сили, що жодна скеля перед нею не встоїть (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 122);
// у знач. ім. многі, гих, мн. Багато хто. Многі з тих, що кількома роками випередили його в науках, .. бідували тепер (Іван Франко, III, 1950, 73).
МНОГИЙ
Тлумачення слова