МЛО́СНО. Присл. до млосний. Хазяйська дочка засоромиться при місяці, поправляючи хустку на голові та млосно дишучи гарячими грудьми (Юрій Яновський, I, 1958, 159); Юрине серце млосно стискається (Юрій Смолич, II, 1958, 78); Млосно пахло фарбою і свіжими газетами (Василь Кучер, Голод, 1961, 67);
// у знач. присудк. сл. Важко дихати. [Степан:] Нездужаю я, тату: чогось мені млосно… (Марко Кропивницький, V, 1959, 11); Незважаючи на осінь, на розчинені вікна, йому млосно від внутрішнього жару (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 336); Нерухоме повітря пашить жаром… Душно так, млосно… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180).
МЛОСНО
Тлумачення слова