МЮ́ЗИКЛ, у, чол. Музично-сценічний твір, перев. комедійного характеру, який використовує різноманітні жанри і виразні засоби сучасної естрадної та побутової музики, хореографії, оперети, опери. Мюзикл для дітей — взагалі перша спроба [київського] театру оперети (Вечірній Київ, 15.I 1972, 4).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 695.