МІЗКУВА́ТИЙ, а, е, розм. З розумом, розумний; тямущий. Хлопець удався мізкуватий, поштивий і, нівроку йому, — не бридкий (Юрій Яновський, Мир, 1956, 286).
МІЗКУВАТИЙ
Тлумачення слова
МІЗКУВА́ТИЙ, а, е, розм. З розумом, розумний; тямущий. Хлопець удався мізкуватий, поштивий і, нівроку йому, — не бридкий (Юрій Яновський, Мир, 1956, 286).