МІЗКУВА́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням мізкувати. От простий, невчений чоловік [дядько], з доморощеним розумом, а як він міркує!.. Але на вище мізкування — вибачайте (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 466); Вони, попихкуючи цигарками, в пасмах сизого диму приглядалися до навіяних спогадів, що викликали асоціації, а ті породжували нові картини мізкування (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 359).
МІЗКУВАННЯ
Тлумачення слова