МІЖУСО́БНИЙ, а, е. Стос. до міжусобиці. Вільні селяни, що володіли землею і становили масу франкського народу, були знесилені й розорені вічними міжусобними і завойовницькими війнами (Фрідріх Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 119); Під час міжусобної боротьби князів, які закликали на допомогу кочівників, Київ був кілька разів зруйнований (Історія української літератури, I, 1954, 35).
МІЖУСОБНИЙ
Тлумачення слова