МІЖЦАРІ́В’Я, я, сер. Період зміни царів, коли престол ніким не зайнятий. Поки між братами [великими князями Костянтином і Миколою] йшло листування і кур’єри їздили з Петербурга до Варшави (де жив Костянтин) і назад, в країні було фактично міжцарів’я (Історія СРСР, II, 1957, 142); — Але видно, що латає Московщина свої дірки після міжцарів’я (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 459).
МІЖЦАРІВ’Я
Тлумачення слова