МІЗАНСЦЕНА

МІЗАНСЦЕ́НА, и, жін. Розміщення акторів і обстановки на сцені в різні моменти вистави. Визначаючи мізансцену, Марко Лукич [М. Кропивницький] завжди враховував розв’язання даної сцени в психологічних взаєминах та її сценічний вираз (Минуле українського театру, 1953, 32); — Стоп! — стукнув олівцем по столі учитель. — А мізансцена? Ти ж збирався вийти на дорогу і подивитися, що там робиться (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 326);  * Образно. Я хочу тобі написати про один маленький факт нашої бойової обстановки — доки його не затулила сотня схожих фактів і я ще бачу його в усіх мізансценах (Юрій Яновський, I, 1954, 60).