МІТИНГУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. Організовувати мітинги, брати участь у мітингах. Мітингували з ранку й до вечора. Панський каретний сарай було перетворено в клуб, настелено сцену (Олесь Гончар, II, 1959, 28); Командир загону вирішив провести в селі мітинг. Він взагалі любив мітингувати — і скажу вам, що говорив він, як Цицерон (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 304); * Образно. Над ними [робфаківцями] сонце мітингує, в промінні весь Вуцвиконком (Володимир Сосюра, I, 1957, 308).
2. Вести беззмістовні дебати, розмови, які не допомагають, не сприяють вирішенню справи. — О, він уже спить. — Ну от, а ми тут мітингуємо (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 288); Умів лише мітингувати і не торкавсь ніяких справ, Весь вік людьми (хоч їх десяток!) З трибуни твердо керував (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 37); * Образно. В густому листі мітингували горобці (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 17).