МІТЧИК 1, а, чол.
1. Той, хто ставить відмітні знаки, мітки на кому-, чому-небудь.
2. Прилад, знаряддя, яким ставлять мітки.
МІТЧИК 2, а, чол. Інструмент у вигляді гвинта для нарізування внутрішньої різьби. Для нарізування різьб у глухих і наскрізних отворах часто застосовують мітчики (Різальні інструменти.., 1959, 115); Панюшкін, а слідом за ним і Світлана по-новому шліфували мітчики (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 736).