МІСТИФІКА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Витівка, вигадка з метою ввести кого-небудь в оману жартома або із злісним наміром. — Ви впали жертвою негідної містифікації (Іван Франко, III, 1950, 247).
2. У філософії — пояснення реальних явищ у дусі містики. Класове панування буржуазії завжди потребувало містифікації: релігійної, філософської, економічної (Наука і життя, 12, 1958, 46).