МІСТКИ́Й, а, е. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-небудь; ємкий. Шхуна «Колумб» належала Рибтресту. Це було невеличке, але містке судно (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 7); Поруч з баштою кормоцех з місткими засіками, кормозапарником (Радянська Україна, 28.VIII 1959, 2);
// Який охоплює багато явищ, якостей; всеосяжний. В ясних і містких образах пісенного звучання поет [П. Тичина] зобразив хід революції і в українському селі (Поезія і революція, 1956, 86); Поняття стилю, яким би містким і важливим воно не було, не охоплює всього процесу художньої творчості (Радянське літературознавство, 1, 1961, 42).
МІСТКИЙ
Тлумачення слова