МІ́СТКІСТЬ, кості, жін.
1. Властивість за значенням місткий. В хаті не як було й повно ще. То дядько Гордій просто не дооцінив її місткості (Андрій Головко, II, 1957, 126); Він [О. Гончар] добився високої місткості і лаконізму своєї художньої розповіді (Про багатство літератури, 1959, 234).
2. Об’єм чого-небудь. Досить поширеною народною мірою місткості в Закарпатті було віко, або ферділь — дерев’яна діжечка з одним вухом (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 62).