МІСІОНЕ́Р, а, чол. Проповідник, якого посилає церква для релігійної пропаганди серед іновірних і навернення їх до своєї віри. Ще за сто років до хрещення Русі слов’янські місіонери Кирило і Мефодій склали слов’янську азбуку і переклали грецькі церковні книги на слов’янську [болгарську] мову (Історія СРСР, I, 1956, 42); Місіонер хотів зробити Абу-Разема релігійною людиною (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 74); * У порівняннях. Се був мій знайомий друкар,.. ревний, як місіонер (Леся Українка, IV, 1954, 272).
МІСІОНЕР
Тлумачення слова