МІШАНИ́НА, и, жін., розм.
1. Суміш, поєднання чого-небудь різнорідного. — Та це в нас така пшениця вродила.. — не пшениця, а якась мішанина з житом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 320); Після кожного вибуху ми перестаємо дихати, прислухаємось, як далеко, десь у мішанині рушничних пострілів, людського галасу, реву худоби — рвуть землю розриви снарядів (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 66).
2. Відсутність чіткості, ясності, порядку в чому-небудь; плутанина, безладдя.