МІСЦИ́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до місцина. Вона [темрява] вступала скрізь у кожну місцинку землі, покривала степ чорним накриттям (Борис Грінченко, II, 1963, 431); Оксен стає на ноги, але стоять йому важко, невидима сила водить його з боку на бік.. і він ніяк не може собі вибрати стійкої місцинки на підлозі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 136).
МІСЦИНКА
Тлумачення слова