МІСЦИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що місце 1, 2. Пошукаю, чи лишилась хоч одна місцина, Де б було не знати лапи Крамарського сина (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 28); З Щавниці їздять гуляти в околишні місця, славні своєю красою карпатських виглядів. До таких місцин належиться Лісний Потік та Пєніни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 410).
МІСЦИНА
Тлумачення слова